Archive | творчість RSS feed for this section

Чоловік та Кішка

9 Чер

Чоловік не поспішаючи йшов по вулиці. Його тростина ритмічно відбивала кожен крок. Навколо панував типовий гамір жвавого перехрестя. Гуркіт проїжджаючого транспорту, звук перемикання світлофорів і ні на мить не змовкаючого натовпу.

Вечоріло. Спускалися сутінки, це відчувалося в повітрі, вони непомітною стіною стояли між великим, неспокійним містом і маленьким Чоловіком. Зміни часу доби він давно вже визначав виключно за допомогою цих, тільки йому одному чутних вечірніх вібрацій.

(далі…)

Афро біти у новому синглі від Troye Zillia

10 Тра

Львів’яни Troye Zillia нарешті випустили довгоочікуваний трек, який увійде до майбутнього альбому гурту. Робота над композицією та релізом тривала майже пів року. Як зізнаються музиканти: «Ми написали аранжування до пісні за кілька репетицій, але 2 роки ніяк не вдавалось зробити студійний запис. Значить було не на часі».

(далі…)

Дайте слово блазню

12 Кві

Відкриваєш стрічку новин, а там Дорн, Дорн, Дорн… “зробив шокуючу заяву про відношення України до Росії”, “Дорн зробив заяву відносно допомоги АТО” і т.д. Хтось може пригадати хто такий Дорн? Наспівати додай одну з його “пісень” чи назвати дискографію альбомів? (Крім каверу Скрябіна?) Не будучи фанатом його творчості напевне ні. І дійсно, пару років тому “творчість”(а попсу взагалі язик не піднімається назвати творчістю) цього з дозволу сказати “співака” була на слуху хіба що кварталівських жартів, які сміялись над музикою в три акорди і белькотіння в той же ритм. Все. Зато зараз заява “політичного аналітика” Дорна, його обізнаність в міжнародних відносинах двох країн, погляд на військовий конфлікт – ледь не притча на язиці у всієї країни.

(далі…)

Будиночок в Горах. Оповідання

13 Бер

Що насправді є спілкування? І чи настільки воно потрібне нам? Часом в погоні за примарними друзями, знайомими,  спілкуванннями в соціальних мережах ми тікаємо від так званої самотності. Але що таке самотність? Чому ми настільки її боїмося? Чи не тому, що на самоті ми можемо послухати найбільш важливого співрозмовника – себе? Чи ми боїмося, що на запитання почуємо лише пустоту та тишу?

А може інколи варто й послухати? Особливо на природі, про яку ми так часто забуваємо в своєму урбаністичному світі?

Саме такі думки виникають після читання оповідання “Будиночок в Горах” молодої львівської письменниці Ольги Карабин, яке викладаємо на ваш розсуд.

(далі…)