ГЕНЕРАЦІЙНА ДИСКРИМІНАЦІЯ В СІМ`Ї

15 Чер

насильство в сім'ї

В попередній статті на тему генераційної дискримінації описується, що це таке і які має наслідки. В цій хочеться дати кілька порад для підлітків, як захищатись від меншовартості і маніпуляцій в сім`ї. На жаль не завжди сім’я – це осоредок захисту, порозуміння, взаємодопомоги. Не всі батьки вибирають адекватні методи виховання, не всі батьки ідеальні, і їх життєвий досвід і модель виховання, скопійована можливо ще від їх батьків – вірна. Бути батьками – це не професія, цьому не вчать в інституті, і мало хто взагалі задумується чи читає певну літературу з цього приводу. Як правило звертають увагу уже на наслідки – “важка дитина”, “тяжкий підліток” і тому подібне. Дані поради – це не поради бунту у власній сім’ї, а лише спроба захиститись,  якщо бачите, що щось у взаємодії “дорослий-дитина” йде не так.

1. Намагайтеся завжди вимагати пояснення, якшо батьки починають вас сварити, забороняють вам шось. Завжди задавайте питання “За шо? Чому? І як? ” і вже на основі пояснень вирішуйте робити вам шось чи ні, праві ви чи неправі. Ви маєте дати своїм батькам чітко зрозуміти шо вам недостатньо того, шо “вони так сказали”.

2. Не ведіться на психологічні прийоми. Найбільш популярними психологічними прийомами серед батьків є крик, залякування певними санкціями (позбавлення чогось, заборона чогось), маніпуляція почуттями дитини. Їх використовують для того, шоб отримати бажану реакцію (почуття провини, покора, бажання догодити.) Намагайтеся це усвідомлювати і не вестись на подібне. Це може бути дуже важко, оскільки ваші батьки вже дорослі, зрілі люди, які є більш емоційно витривалими і для вас може бути досить проблематично зберігати внутрішній спокій і емоційний баланс під час напруженої ситуації. Але потрібно себе перебороти, тому, що подібна практика не допоможе у вирішенні проблеми ні батькам, ні вам. Якщо ви зможете дати собі раду в подібних ситуація, то ваші тато чи мама побачать, що ви не ведетесь на їхні прийоми і перестануть їх використовувати.

3. Усвідомлюйте себе як особистість. Ви повинні розуміти шо ви є унікальним, у вас теж є свій життєвий шлях, і ніхто не має права ним розпоряджатись окрім вас самих. Не намагайтесь нікому догодити. Ваше життя належить вам і тільки вам, то ж з самого дитинства загартовуйте в собі індивідуальність і особистість і не дозволяйте нікому, навіть найріднішим, в нього втручатися. Визначте власні пріоритети і цілі в житті і слідуйте їм. Якшо ви цього не зробите то ви залишитесь безхребетним хробаком і вами все життя будуть помикати, якшо не батьки то хтось інший

4. Пам`ятайте про моральний роятивізм (усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні). Ви маєте повне моральне право робити те, шо вважаєте за потрібне (в рамках Конституції і Кримінального кодексу звісно), навіть якшо це є несприйнятним для ваших батьків. Ви особистість (див. пункт 3 ) і у вас свій моральний кодекс, як і в кожної людини на планеті.

5 Ніколи не замовчуйте факту насилля. На жаль у багатьох сім`ях насилля досі вважається невід`ємною складовою виховання дітей. Тому якшо вдома вас б`ють то навіть не думайте про те, щоб це замовчувати, оскільки цим ви тільки легалізуєте насилля над вами, і це ще на довший час лишиться “способом виховання “. Намагайтесь якомога більш відкрито говорити про про це, не бійтеся “сплямити” честі сім`ї якшо цього не бояться ваші батьки, це треба виносити на загал, бо це – реальна проблема з якою потрібно боротись.

6. Говоріть зі своїми батьками на рівних. Ще один прийом для маніпулювання вами, це задавлення вас власним авторитетом, що теж нерідко використовується старшими поколіннями. Є навіть ультраконсервативні сім`ї які змушують своїх дітей звертатись до них на “ви”, (взагалі дурість і дикість як на мене) . Так от в такі моменти варто пам`ятати, що ідеальних людей не буває і ваші батьки такими теж не є, а тому підстав для них бути привілейованішими і вищими за вас немає. Тому спілкуйтесь з ними як з рівними собі. На початку їм це дуже не сподобається, і вони скорше за все перейдуть до дій описаних в пункті 2, але трохи згодом звикнуть і сприйматимуть це як належне.

І на останок пам’ятайте – сім’я – це основа гармонійних стосунків, поваги та взаємоввічливості. Досягти консенсусу і поваги до себе в родині – право кожної особистості, не залежно від її віку.

Немає коментарів до публікації

Написати коментар