Steinar Lindblad – життя сповнене музики та любові

22 Бер

Steinar Hawkeye Lindblad

Мало хто проживши довгий життєвий шлях може похвалитись тим, що робить справу, яка йому до душі і отримує від цього задоволення. Творити не зважаючи на обставини, продовжувати робити те, що любиш ще замолоду. Людина, яка пронесла свою мрію крізь життя, і не дала буденності та обставинам змінити себе. Творча особистість, яка здатна донести свої переконання та принципи загалу, і головне в цьому не втратила себе, своєї сутності. Здобути визнання, і залишатись такою ж простою в спілкуванні людиною, якою був колись, це в наш час рідкість. Він не любить коли його називають “містер”, не любить пафосу, лише щирість і відкритість. Саме таким до нас прибув Стейнер Ліндблад (Steinar Lindblad), співак, гітарист, фронтмен норвезького гурту Lindblad & Friends, в якого ми взяли коротеньке інтервю під час його гастролей у Львові.

BB6A7587рЗ чого почався ваш творчий шлях? Як музика увійшла  в ваше життя?

Для мене все почалось з Бітлз («The Beatles»). В 1963 році я вперше побачив по телевізору концерт Бітлз, і з цього почалось, моє зацікавлення музикою в принципі. Тоді ж я створив і свій перший власний гурт. У 1964 році з’явилася моя перша група Рокетс (The Rokets). Мені на той час було десять років. Це був дитячий гурт, і я тоді грав на барабанах. Тоді в Стокгольмі, де я народився виникало багато дитячих музичних гуртів. Нам вдалося навіть відіграти свій власний концерт. Близько двох тисяч людей прийшло послухати як діти співають. І вони слухали нас, дітлахів і сміялись.  В мене тоді був лише один барабан, мені було десять років, і я грав на ньому. Це було жахливо (сміється).

 А як утворилась ваша група, яку ми зараз знаємо – Lindblad & Friends?

BB6A7581У мене є друг, Бйорн (Björn), він з Півночі Норвегії. З ним я знайомий близько сорока п’яти років. В кінці семидесятих років ми почали грати разом, заснували групу, але потім він поїхав на Північ Норвегії, і ми тривалий час не бачились і не спілкувались. Так сталось, що через багато років ми приїхали на акустичний концерт в місті Будда, де тоді жив Бйорн, і побачившись були дуже раді. Обійнялись, привітались, і вирішили знову відновити гурт і вже після цього не втрачаємо творчого зв’язку і по нині. Коли ми знову об’єднались мені тоді було сорок років, барабанщику двадцять, і ми грали кавери Ніла Янга. Після того ми вже не припиняли зв’язок, їздили репетирувати в Польщу. Відповідно група існує вже близько двадцяти трьох років. Так склалось, що за ці роки постійно мінялись учасники, гітарист, барабанщик… Було багато сесійних музикантів. У Бйорна також були за цей час і свої групи, в яких він грав. Але наш творчий тандем, ядро групи залишається незмінним.Зараз так само, усі учасники живуть в різних містах, грають також в інших групах, беруть участь кожен в своїх творчих музичних проектах.  Ми живемо далеко один від одного і ніколи не репетируємо – відправляємо один одному пісні по Інтернету і в режимі онлайн спілкуємось та обмінюємось ідеями. Але тим цікавіше репетирувати в живу, це для нас завжди подія, з купою емоцій, драйву та джему.

BB6A7634Скільки спільних альбомів встигли разом записати?

На даний момент спільних альбомів у нас ще немає. У мене є власний сольний альбом, який я випустив багато років назад. Напевне все тому, що музика не єдине моє заняття в житті, це скоріше улюблене хоббі, яким я живу всі ці роки. Весь цей час доводиться займатись не лише творчістю, а й працювати. Але це не заважає нам створювати багато записів, аудіо та відео. Просто на повноцінний студійний запис не вистачає часу. І ми ніколи не старались робити музику комерційною, на продаж, грали виключно для душі.

Як би ви охарактеризували, в якому напрямку(жанрі) музики ви працюєте?

Важко сказати, ми своєю музикою, своїми піснями стараємось донести повідомлення. Ми співаємо про навколишнє середовище, про любов, про мир у світі. Ми виступаємо проти генно модифікованої їжі, ми за чисту екологічну їжу. Мабуть це пов’зано з тим, що я все життя в зв’язку з природою. У мене навіть сільськогосподарська освіта за спеціальністю – тваринництво, працюю я в основному також на природі, на власній фермі, і я все життя намагаюсь донести людям головне – бережіть нашу планету! (that please everyone-save the planet-try !!:)

Як почалось ваше знайомство з Україною?

З самого дитинства, будучи маленьким хлопчиком, я хотів побувати в Україні. Вивчаючи географію ще в школі, мені завжди було цікаво побувати в різних країнах, в тому числі і у вас. Деякі фільми (тоді ще російські) транслювались у нас по шведському телебаченні, один з них був український, про Україну, і я тоді дуже запам’ятав це. Уже будучи на концерті в Польщі, до мене підійшла дівчина, подякувала за концерт і сказала, що вона з України, з Дніпропетровська (тепер уже Дніпра) і запрошувала нас з концертом відвідати. Ми зв’язались з нею по facebook. В той же день, вона написала у себе в профілі на стіні «хтось може допомогти приїхати норвезьким виконавцям?».  І в той же час дуже, дуже багато людей відгукнулись, з пропозицією допомоги. Це було дуже зворушливо. Тоді ж я познайомився з львівською піаністкою Іриною, і вирішив з другом приїхати просто подивитись своїми очима, зробити власну екскурсію. Нам раніше говорили, що це дуже небезпечна країна, то була весна 2015го року, йшла війна. І з того часу, як я вперше побував тут, я закохався в цю країну, і зрозумів, що мушу сюди повернутись.

BB6A7547Скільки концертів у вас було в Україні?

Один раз ми виступали в Києві, тричі в Вінниці, двічі в Червонограді, і звісно ж у Львові більше шести концертів так точно, уже й не пам’ятаю. От якраз поділюсь творчими планами, ми якраз зараз знімаємо повнометражний фільм, тривалістю в сорок хвилин про наші подорожі і концерти в Україні, який транслюватимемо по норвезькому телебаченню.

Які ще є творчі плани, пов’язані з Україною?

Під час цієї поїздки ми записували в Україні в студії пісню під назвою «flowers in your eyes». Ми записали бас гітару Бйорна, двох українських бандуристок, український дівочий хор, піаніно також моєї української знайомої Іри, партію віолончелі, барабанщика, українського. З Норвегії відправлять нам партії електрогітар, залишилось ще тільки все зміксувати. Зараз є вже готова демоверсія, і це по суті спільна українсько-норвезька робота, яку я планую представити релізом в травні.

BB6A7524Які найяскравіші ваші враження про Україну, українців, про ваші поїздки?

У вас дуже креативні люди з великими, щирими серцями, дуже талановиті і добрі. Люди творчі, які розвивають музику, театри, мистецтво. Я вважаю, що Україна – це країна творчих людей.
Для порівняння, в Норвегії, я вважаю, що люди не так сильно прив’язані до свого коріння, там не має стільки місця творчості, все прозаїчніше і матеріалістичніше. Чесно, якби не мої діти, які живуть в Норвегії, я б переїхав в Україну на постійно, настільки запала мені в душу ваша країна.
А ще одне з таких сильних вражень – коли я вперше побував на залізничному вокзалі, то побачив дуже багато молодих хлопців в військовій формі. Так близько я ще в своєму житті не бачив війни… Це теж мене дуже прикро вразило.

Щоб ви на останок побажали нашому народу, нашій країні?

Бути щасливими і звісно ж миру, мирного неба! І головне – бережіть дітей, вони наше майбутнє покоління, навіть у цей непростий час війни потрібно їх берегти і робити все можливе, щоб вони не страждали.

Залишається тільки побажати творчих успіхів Стейнеру та його групі, і звісно ж чекати його наступного приїзду та концертів. А нам на згадку залишились фото, та відео з його концертів та джемів:)

 

Написати коментар