Друга річниця, або початок Третього Майдану

22 Лис

AC7yp8tqJQw

Вчора 21.11. відзначалась друга річниця початку Майдану, так званий день Гідності та Свободи. Чому так званий? Та тому, що за останні два роки гідність життя української нації впала в рази, навіть більше ніж за правління “папередніків”, тому що свободу отримали лише вспливші під час майдану тилові герої, в той час як побільшало політичних в’язнів уже нового режиму.

BB6A5685  BB6A5689       В країні уже два роки повноцінно йде неназвана й не признана війна, від якої справжніми залишаються лише смерті людей, що не відкосили від мобілізації, пішли добровольцями і попали в черговий котел. Згадаймо лише Ілловайськ, чи інші місця “бойової слави”, за які хтось залишився без рідних, а у декого з високих чинів все пузо медалями обвішано і нові зірочки на погонах.

BB6A5686За два роки після Майдану рівень життя впав до зубожіння, а у когось бізнес в агресора. Співпадіння? Не думаю. За останні два роки втратили територію, втратили тисячу найкращих синів нації, які віддали життя за те, щоб країна змінилась. Натомість змінились лише пики, кримінал змінився на олігарха, донецькі бандюки змінились галицькими. Як і в більшості випадків – в часи найбільших потрясінь (революцій, війн) проявляються як найкращі сини своєї нації, так і вспливає zmpjZN5MHJ8BB6A5724найгірша мерзота, яка піднялась на хвилі народного сподівання, і далі лише спекулює ім’ям Майдану, чи війни. Побудувати щось корисне, вирішити проблему – завжди знаходиться чудова відмовка: “так у нас же війна в країні! як можна нагадувати про якусь незаконну забудову чи екологічну зону коли в країні війна? ” Зато війна не заважає корупції, більше того, все частіше з’являються історії про недобросовісних волонтерів, про чергові розкрадання армії і тому подібні випадки, коли ні війна, ні кров небесної сотні не заважає робити речі, які не тільки не змінюють нас у кращу сторону, а навпаки скочують на щабель нижче рівня Гондураса.

У другу річницю про Майдан згадують лише мовчазні фото загиблих і квіти на алеї Героїв Небесної сотні. І родичі загиблих, які уже два роки як втратили близьких під час цих кривавих подій. Натомість влада вчора хотіла відзначити цей день …концертом. Так, чому б і ні? Адже для них це справді свято – із-за революційних подій вони тепер при владі. От тільки народу ще святкувати рано – занадто багато питань залишилось без відповіді, занадто багато проблем без рішення.

BB6A5695BB6A5721BB6A5718BB6A574322.11 на Майдані Незалежності відбулось віче. Така сама сцена, такі самі плакати, так само оратори закликають до революції… Так само підтягувались люди, тільки уже не скривджені цивільні, а все більше і більше людей в камуфляжі, які уже звикли за останні два  роки після Дебальцево, Ілловайська, Савур-Могили і Донецького аеропорта не боятись нічого. І на цей раз уже пропонують гнати не Януковича, а Кулявлоба, Пороха і йому подібних. Що буде далі – не відомо.

Але як сказав кобмат батальйону ОУН Микола Коханівський – “Буде нас декілька тисяч – ми знатимем що робити. І не питайте мене що робити. Хлопці з блокади Криму знали що робити, хлопці, які позбавили нас того покидька Бузини знали що робити, ті хто на сході воював знав що робити”.  Залишається сподіватись, що й люди які можливо дадуть продовження третьому Майдану знатимуть що робити. І не так як два попередні рази. Помаранчевий ми уже мали, залишились лише афоризми про руки, які нічого не крали, кривавий майдан ми теж мали, і “кулявлоб” уже отримав свій мем, чи буде третій раз і що він нам принесе – поживемо побачимо.

 

 

Немає коментарів до публікації

Написати коментар