Розкол в батальйоні ОУН

20 Бер

2pipzpmycpq

В наших реаліях військової агресії на рідну державу, коли за більш як двадцять років всю армію методично знищували, а в час повноцінної війни (слово “АТО” уже давно пишеться лише в кавичках) на захист рідної землі стали прості люди, добровольці, які без усіляких гарантій, оплати, й визнання  взяли в руки зброю, щоб захистити власну країну, власну землю і стали на захист своєї батьківщини.

Більш як пів року  на цих людях тримається один з найгарячіших участків нашого фронту, зокрема с. Піски. Ціною власних життів, без усілякої підтримки чи захисту держави вони продовжують боротьбу, цілком усвідомлюючи небезпеку для власного життя. Вони неофіційні, але тим не менш професійні військові, загартовані вже не  в одному бою з нашим агресором.

Так мова, йде про Добровольчий батальйон ОУН, який вже встиг відзначитись в хорошому сенсі цього слова який відзначився в бою і навіки ввійшов в історію своєю мужністю і діяннями.

На жаль тиждень тому громадськість сколихнула звістка про розкол в середині батальйону, і оскільки людей, загартованих війною знаємо лише з позитивної сторони, дуже прикро читати чвари і поливання бруду одне одних. Дуже не хотілось би, що б тенденція якихось особистих непорозумінь чи амбіцій впливала на загальну справу захисту нашої країни. За офіційною версією конфлікт стався через надання статусу батальйону, і його легалізацію в ЗСУ України. Тепер замість одного Добровольчого батальйону утворилось два: ЗСУ ОУН та Добровольчий батальйон ОУН.  Цікаво те, що Микола Коханівський, як комбат – ніколи не був проти легалізувати  батальйон, і всіма силами старався захистити своїх бійців, тому розкол через таку причину – справді шокуюча звістка для громадськості.

Не будемо вдаватись в подробиці документального оформлення, але постараємось дати відповідь громадськості на найбільш болюче питання: як вплинув розкол на наших солдат, за долю яких переживаємо і вболіваємо?

Як заявляє пресс-служба батальйону – кількість бійців не змінилась, в батальйоні не поменшало бійців, які б вийшли з його лав, чи перейшли в інший батальйон, який до речі, ще не створено офіційно. Тому окрім зміни декількох осіб з керівного складу, батальйон і далі функціонує, як  і функціонував в повному складі.

Це не може не тішити, і не може не радувати, оскільки доля наших захисників – пріоритет. Хочеться вірити, що такі тенденції не будуть набувати масовості, і в важкий час для держави всі громадські діячі навпаки шукатимуть компроміс у вирішенні питань, а не лише старатимуться заради власного піару чи амбіцій.

Немає коментарів до публікації

Написати коментар